Комплексна підсумкова робота. ІІ семестр Варіант 2

Шкала оцінювання завдань

Частина 1

Аудіювання. Прослухайте два тексти в читанні вчителя / вчительки та виконайте завдання до нього.

Реалісти часом занадто легко вирішували питання, що ж таке реалізм? Це, мовляв, зображення дійсності, якою вона справді є. На жаль, ця відповідь породжує безліч непорозумінь: кожний літературний стиль бере образи та барви з дійсності, навіть фантастичні твори не мають інших джерел свого матеріалу, крім дійсності. Якщо навіть змальовують мешканців Марса, вони все ж подібні або до людей, або до якихось земних тварин, або навіть до земних машин та неживих предметів. Річ не в тім, відкіля беруть реалісти свій матеріал, а в тім, як вони його зображують, якими засобами мови та стилю вони користуються при цьому. Тепер мусимо відповісти на питання: якими засобами користувався реалізм на відміну від романтичного стилю, якому він прийшов на зміну.

То ж у чому виявлялася (порівняно з попередньою епохою) своєрідність романтичного стилю?

Романтична література, стосовно до всього літературного розвитку, починаючи з античної старовини, була революцією. У творах уже не виступали царі та принци (а якщо й виступали, то в сатиричному освітленні), поет уже не зображувався як співець, що пригравав собі на лірі; цей образ замінив інший — поет народний, співець-бандурист або лірник.

Нові риси романтичної літератури показують читачеві, що єство нової літератури є свобода, свобода творчості, котра не підлягає ніяким приписам і традиціям (за Дмитром Чижевським).

ІІ

Співіснування реалізму з романтизмом визначало національну своєрідність українського літературного процесу. Якщо в ряді західноєвропейських літератур романтизм поступово «вмирав» природною смертю, в Україні він досить часто органічно поєднувався з реалізмом навіть у творчості одного й того самого письменника. Розглянемо таке співіснування на прикладі Т.Г. Шевченка. Однією з особливостей українського романтизму шевчеківського періоду було те, що в ньому дедалі голосніше виявлявся волелюбний громадянський пафос із відповідною стильовою експресією та образністю. На зміну романтичному інтересу до «вищих» сфер духовного життя людини приходить інтерес до життя земного з його буденною звичайністю, заземленою «безгеройністю». Рисами «натуральної школи» позначено оповідання й повісті Є. Гребінки, П. Куліша, Т. Шевченка й навіть деякі поезії Шевченка та С. Руданського. Посилена увага до реалій повсякденного життя в реалістичних творах водночас вела до зменшення питомої ваги етнографізму. Якщо у творах просвітницького реалізму об'єктом соціальної критики були тільки окремі явища й вади панівного ладу, то поступово ця критика спрямовується на всю кріпосницьку систему. З'являються персонажі з індивідуальними характерами, що саморозвиваються залежно від суб'єктивних особливостей та об'єктивних обставин. Саме з посиленням аналітичного підходу у відображенні дійсності слід пов'язувати й формування різних течій у реалізмі 40-60-х років - етнографічно-побутової, соціально-побутової соціально-психологічної й (що особливо показово й важливо для зрілого реалізму) народження індивідуальних творчих методів. Найхарактеріншим у цьому сенсі є Шевченко.

До специфічних національних особливостей українського реалізму належать й успадковані від попередників та розвинуті далі наполегливі пошуки ідеалу з опертям на морально-етичні цінності, національні традиції. З'ясовуючи джерела, шляхи й характер формування змістово-тематичних і формальних особливостей української літератури, зокрема її реалістичних течій, не можна оминути величезної ролі М. Гоголя. В індивідуальному творчому методі Шевченка романтичний струмінь не зникав, а своєрідно синтезувався з реалістичним. Відомо, що й в останній період творчості Шевченко писав романтичні твори, використовував засоби романтичної образності, звертався до манери просвітницького реалізму. Це розмаїття стилів, принципів і типів образотворення виявляло не естетичну суперечливість, а широку творчу свободу й багатство образного мислення в ім'я адекватно повного зображення світу, людини. Еволюція Шевченка від романтизму до реалізму проходила шляхом розширення тематики його творів, поглиблення розуміння народності й національної специфіки характерів у їхній конкретно-історичній, соціальній і психологічній зумовленості. У поезіях і повістях Шевченка реалізм утверджується як гостросатиричний викривальний стиль, що й забезпечувало тоді найбільш адекватне відображення типових сторін кріпосницької дійсності. Соціальний гуманістичний і естетичний ідеал виявлявся в яскравому відтворенні найкращих рис народу, його визвольної боротьби й поривань до кращого майбутнього (за матеріалами https://studfile.net).

Частина 2

Частини 3-4 (зміст і мовленнєве оформлення)

Доведіть або спростуйте думку, що любов до мови, звичаїв, традицій робить нас не юрбою, а народом .

Сформулюйте тезу, не менше двох аргументів на її користь, доберіть не менше двох прикладів, напишіть висновок. Обов’язково дотримуйте принципів академічної доброчесності.